«Аутсайдери»: гонитва за мрією

У 60-ті роки компанія Ford вирішила взяти курс на молодь. Початок було покладено недорогими спорткарами, а у 1964 світ побачили одразу дві легендарні автівки — Ford Mustang та Ford GT40. Перший став справжнім хітом у покупців, другий дозволив корпорації стрімко увірватися у світ автоспорту і назавжди лишитися в історії брендом, що перервав 6-річну гегемонію Ferrari у найстаріших автоперегонах на витривалість Ле-Ман.

Цим тріумфом Ford завдячує двом людям — конструктору Керолу Шелбі та автогоннику Кену Майлзу. Перший колись покинув автоспорт через стан здоров’я, другий не міг там утриматися через вибуховий характер, тож скнів у неприбутковій майстерні. Генрі Форд ІІ (онук засновника корпорації), одержимий ідеєю обійти Ferrari, запропонував Шелбі розробити для нього спорткар, шо підкорить Ле-Ман. Той згодився, та розумів, що самотужки не впорається. Конструктор не лише притягнув старого знайомого Майлза до виробництва фордівського боліду, але й вмовив керівництво випустити шибайголову на трасу. Краще один раз побачити, аніж сто раз почути, що з цього вийшло — дякуємо стрічці режисера Джеймса Менґолда «Аутсайдери» (Ford v Ferrari) за можливість. 

Головних героїв втілили на екрані Метт Деймон та Кристіан Бейл, і їхній тандем серйозно похитнув позиції Ді Капріо та Бреда Пітта в боротьбі за звання «Броманс року». Для Деймона «Аутсайдери» став першим після «Марсіаніна» шансом видати гідний акторський перформанс, стосовно ж Бейла нічого неочікуваного: він знову експериментує з фізичною формою заради натуралістичності образа. Хоча після «Влади» Бейл обіцяв, що зав’язує с тілесними трансформаціями, задля ролі Кена Майлза актор скинув 30 кг за 7 (!) місяців. Запорукою успіху попередньої ролі стало багато пирогів, а щоб позбутися зайвих кіло Бейл просто …перестав їсти. То що, як там ваша (і наша) дієта?

 

 

Режисера Джеймса Менґолда ви можете знати за геть нехарактерним для всесвіту Marvel «Логаном» (фінальна частина епопеї про Росомаху), байопіком про Джонні Кеша «Переступити межу», а ще за канонічним ромкомом «Кейт і Лео». Компанія різношерста, та певний загальний знаменник у ключових стрічок Менґолда все ж є: напевно можна сказати, що режисер розуміється на хімії людських стосунків. Тому навіть нова для нього територія спортивної драми не є ворожою, адже Менґолд досліджує її приладами, якими вправно володіє. І вивірене каст-рішення режисеру в цьому безумовно допомагає. Чекаємо номінацій на «Оскари»! 

Виявляється, не треба бути трилером чи горором, аби тримати глядача втиснутим у крісло майже 2,5 години екранного часу. Дрібки подекуди клішованих діалогів та побутових сцен в «Аутсайдерах» не вистачає, аби перевести подих – за секунду тебе знову втискає у тісний болід, що жене 300 км на годину. Менґолд вдається до перевіреного засобу – надкрупних планів, які буквально споріднюють з героєм і змушують переживати його емоції. Вас буде трясти й закручувати, ви будете пітніти і соватися, тільки от гальма під ногою не буде —  «Форсаж» здорової людини змусить відчути заповітні 7000 обертів власними нутрощами. Чекаємо номінацій і на технічні «Оскари» також! 

https://www.youtube.com/watch?v=-KD0Bi23ezs

На вірте тому, що Ford v Ferrari — кіно про суперництво двох автомобільних гігантів чи легендарне спортивне протистояння. Чи то про американську мрію. Недарма ж подейкують, що слоган стрічки They took the American dream for a ride має подвійне дно. Take for a ride означає і «проїхатися», і «обвести навколо пальця». От і «Аутсайдери» насправді – ода дружбі та закоханості у свою справу. Тож, навіть якщо ви й автівки з паралельних світів, все одно подаруйте стрічці шанс: бонусом до візуального задоволення отримаєте ще й беззаперечний доказ того, що щастя – не мета, а процес.

5 thoughts on “«Аутсайдери»: гонитва за мрією

Залишити відповідь