Найочікуваніші фільми Docudays-2018

1. «Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека» (США, реж. Фредерік Вайсман)

Хронометраж стрічки —197 хвилин, але не лякайтесь, адже вона пройшла випробування Венеціанським фестивалем, де отримала призи ФІПРЕССІ та Fair Play Cinema Award. Режисер Фредерік Вайсман не вперше приділяє увагу культурно-освітньому закладу — до цього він вже досліджував простір Лондоньскої національної галереї, університету Берклі, Паризької опери.

У Вайсмана бібліотека постає, наче величезний організм, що функціонує за своїми законами. Різноманіття відвідувачів і подій створює своєрідну проекцію сучасного світу.

Фредерік Вайсман знімає документальне кіно понад півстоліття, минулого року він отримав почесного «Оскара».

2. «Какофонія Донбасу» (Україна, реж. Ігор Мінаєв)

Події стрічки відбуваються у двох вимірах: перший — медійний простір, другий — реалії, у яких живуть люди. Використано багато архівних матеріалів: інтерв’ю мешканців регіону, які постраждали від російської агресії, фрагменти документального та ігрового кіно. Через разючу відмінність дійсності та створеної пропагандою фікції відбувається деконструкція міфу про Донбас, симфонія якого врешті перетворилася на какофонію.

3. «Дельта» (Україна, реж. Олександр Течинський)

Фільм розповідає про життя маленького села Вилкове на Дунаї. Дельта — це своєрідне перехрестя Сходу і Заходу, місце, над яким наче не власні час та цивілізація: мешканці й досі заробляють на життя небезпечним косінням очерету взимку та рибальством, а найбільша мрія кожного — упіймати білугу, варту всіх грошей світу.

Як і попередня стрічка режисера «Все палає» про події Майдану, «Дельта» отримала відзнаку на кінофестивалі в Лейпцигу. Фільм також увійшов у шорт-лист номінантів української національної премії «Золота Дзиґа».

4. «Жінка в полоні» (Угорщина, реж. Бернадетт Туза-Ріттер)

Фільм-відкриття цьогорічного Docudays. Стрічка угорської режисерки вже встигла вразити глядачів на фестивалі документального кіно в Амстердамі, а згодом на Sundance. Це історія жінкина ім’я  Маріш. Вона вже 11 років працює на родину, яка відібрала її документи. За важку працю жінці не платять й копійки, на вулицю без особового дозволу виходити заборонено. Зйомки фільму надають героїні сміливості і вона наважується на втечу. Документальне розслідування, що за рівнем напруги перевершить будь-який психологічний трилер, має на меті надати розголосу болісній темі сучасного рабства.

5. «Михайло та Даниїл» (США/Україна, реж. Андрій Загданський)

Головні герої — батько і син. Вони вже ставали героями стрічки Андрія Загданського у 1992 році. Тоді він випустив короткометражку про художника Михайла Щиголя та його сина Даниїла, який народився глухонімим і має дитячий церебральний параліч. Більш, ніж 20 років потому режисер повертається до своїх героїв, щоб показати батьківську любов та мужність, яка не має меж.

6. «Проект «Бабця» (Великобританія/Угорщина, реж. Балінт Ревес)

Три молодики вирушають зі своїми бабусями у подорож, щоб краще зрозуміти себе і дослідити, як працює пам’ять. Перша героїня — британська шпигунка із почуттям гумору, чорнішим за ніч. Друга — угорська комуністка, яка пережила холокост. Третя — німецька танцівниця. «Проект «Бабця» — чесна і легка стрічка про розуміння між різними поколіннями та природній потяг до власної культурної спадщини.

7. «Вєаюфром» (Україна, реж. Дмитро Лавриненко)

Женя має «грін карту» США і змушений щороку приїздити туди, аби її не втратити. Він шукає майбутню дружину, живе в Україні і працює двірником. «Вєаюфром» показує життя на дві країни двома парами очей — режисера та головного героя, який знімає себе на відео.

8. «Майже небеса» (Великобританія, реж. Керол Солтер)

Їн Лін лише 17 років, але вона вже напевне знає, що таке смерть, адже стикається з нею кожного дня. Дівчина працює у похоронному бюро, де попри свої страхи готує мерців до останньої подорожі. Вільний час вона проводить з другом-однолітком, який працює разом з Їн. Стрічка — володар нагороди Берлінського кінофестивалю (конкурсна програма «Generation 14Plus») та Премії британського незалежного кіно  (номінація «Найкращий британський документальний фільм»).

9. «Останні люди в Алеппо» (Данія/Сирія, реж. Ферас Файяд)

Алеппо — друге за розміром місто в Сирії, що охоплена війною. Режисер фільмує діяльність організації «Білі шоломи». Вона складається зі звичайних громадян, які надають першу допомогу у місцях бойових дій. Три головних герої — Халед, Махмуд та Субхі — щоденно ризикують життям і постають перед важким вибором: боротися далі чи рятувати себе. 

Документальна стрічка стала лауреатом тогорічного Sundance та отримала номінацію на «Оскар» у категорії «Найкращий повнометражний документальний фільм».

10. Проект «Рани 360°» (реж. Йосип Сивенький)

Майбутнє вже тут! Вперше на Docudays покажуть кіно, вироблене за технологією VR — віртуальної реальності. Кут зору у VR становить 360°, це забезпечує ефект присутності. «Рани» — це три короткометражні фільми про військових з АТО, які отримали поранення та проходять курс реабілітації. Кожен з глядачів має можливість відчути себе на місці героїв, за словами тих, хто вже мав нагоду побачити «Рани 360°», це абсолютно новий емоційний досвід.

Основні покази відбудуться у кінотеатрах «Жовтень» та «Україна», фестиваль триватиме з 23 по 30 березня.

Залишити відповідь